Вогні рампи (1952)

Головний герой художнього фільму «Вогні рампи» — старий безробітний чоловік Кальверо був колись популярним і улюбленим багатьма глядачами клоуном цирку. Публіка любила його і щиро сміялася над його жартами, але з роками він став не цікавим і глядачі забули про нього, а життя викинуло талановитого актора на задвірки. Так і живе Кальверо самотньо та безрадісно. Але одного разу він рятує від самогубства молоду сусідку-балерину Террі, яка вирішила отруїтися газом після того, як дізналася, що не зможе більше танцювати через здоров'я, що похитнулося. Незважаючи на своє важке життя і не найкращий душевний стан, Кальверо доглядає Террі, намагається всіляко розвеселити дівчину і повернути їй бажання жити. І йому це вдається. Дівчина видужує і повертається в балетну трупу. Дружба з Кальверо допомогла їй, а згодом навіть переросла в серйозне глибоке почуття. Але старий клоун не вірить у щирість почуттів Террі і вважає це свого роду жалістю. «Вогні рампи» багато в чому є автобіографічним фільмом, своєрідним прощанням із глядачами, які почали забувати Чапліна. У ролі старіючого клоуна Чаплін відобразив увесь біль, усю трагедію актора, який віддав сцені все своє життя, а у результаті виявився забутим. Дивно те, що фільм був номінований на премію Оскар ще в 1953 році, але отримав нагороду лише через двадцять років після зняття заборони на показ фільму.